Головна » На лівому березі Полтви »
Опубліковано 08.08.2013

З вулиці Ягеллонської на вулицю Гнатюка

 
Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906 (пошта 1908). № 2680/16317d

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт.
Бл. 1906 (пошта 1908). № 2680/16317d

Однією з бічних вулиць проспекту Свободи є вулиця Володимира Гнатюка, яку відкривають, ніби пропілеї, споруди Музею етнографії (Галицької ощадної каси) та Промінвестбанку (первісно Празького кредитного банку). Саме завдяки цим спорудам початок вулиці ще називають «Банківською брамою».

Кілька століть тому тут була дорога, що простягалась від міських мурів до фільварку багатого поміщика Штанцля Шольца. Наприкінці ХVІ ст. він заснував на своїх землях поселення Штанцльову Волю, де зараз знаходиться головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка. У 1602 р. територію фільварку купили отці Єзуїти і посадили тут великий і розкішний сад, що згодом перетворився на перший львівський парк, відомий тепер як парк Івана Франка. Дорогу стали називати єзуїтською, а після 1773 р., коли чернечий орден скасували, – Поєзуїтською.

Крамниця виробів з сукна фірми “Ф. та Е. Зайончек і Лянкош”. Львів, вул. Ягеллонська, 3. Рекламна поштівка поч. ХХ ст.

Крамниця виробів з сукна фірми “Ф. та Е. Зайончек і Лянкош”.
Львів, вул. Ягеллонська, 3. Рекламна поштівка поч. ХХ ст.

У 1871 р. вулицю перейменовано на Ягеллонську. У період радянської України вулиця носила ім’я російського письменника Миколи Горького (з 1944 р.). І лише у 1991 р. її названо на честь видатного фольклориста та етнографа, академіка Всеукраїнської академії наук Володимира Гнатюка.

У ХІХ ст. вулиця була однією з головних артерій міста, на якій знаходились крамниці та банківські установи. Саме по вулиці Горького у 1952 р. проклали першу у місті тролейбусну лінію № 1 «Центр – вокзал».

Забудови вулиці Гнатюка переважно відносяться до другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. «Наймолодший» будинок на вулиці знаходиться під №3. Проект цієї шестиповерхової будівлі розробив Микола Мікулин, звели її у 1957 р. Попередня будівля належала Галицькому кредитному банку, вона була збудована у стилі історизму за проектом Фелікса Ксенжарського у 1876 р. Тут на першому поверсі знаходилась крамниця фабричної продукції, яку шили на фабриці сукна «Ф. та Е. Зайончек і К. Лянкош» у м. Кенти (нині Малопольського воєводства, Освенцімського повіту).

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906 (пошта 1912). № 2684/16317c

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт.
Бл. 1906 (пошта 1912). № 2684/16317c

Виразності фасаду надавали великі арочні прорізи-входи на першому поверсі, оздоблені кованими ґратами та обрамлені рустованими пілястрами.

Дім під № 8/10 на вул. Ягеллонській збудований за проектом Зигмунта Кендзерського у 1902 р. Алегоричний барельєф «Музика і Живопис» на фасаді зобразив скульптор Броніслав Солтис. Далі по вуличці знаходиться наріжний будинок № 12, колишній дім графа Ігнатія Коморовського (1847 р.), перебудований у 1902 р. У 1894-1939 рр. він був власністю Фундації шпиталю для смертельно хворих ім. Білінських.

Велика ампірна кам’яниця на вулиці Ягеллонській, № 9, наріжна з вулицею Третього травня (Січових Стрільців), № 2. Вона була поставлена у 1846 р. як прибутковий дім графа Каетана Карницького. На фасаді – ряд цікавих барельєфів і група «Св. Михаїл» на високому наріжному аттику. До 1939 р. тут був популярний серед гурманів ресторан Мусяловича.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар