Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 29.07.2013

Вірменський катедральний собор та його вежа

 
Видавництво Польського товариства залізничних книгарень“Рух”, відділ у Львові. Фотографія Яна Булгака. 1924-1926

Видавництво Польського товариства залізничних книгарень“Рух”,
відділ у Львові. Фотографія Яна Булгака. 1924-1926

На одній з найстаріших вулиць Середмістя – Вірменський, ще з ХІІІ ст. жили вірмени та мусульмани, які займались у місті торгівельним ремеслом та мали добре налагоджені відносини з торговцями з міст басейну Чорного моря та Близького Сходу. Вірменські громади, що прибували у місто, мешкали переважно у північній його частині, тому вулиця і отримала саме таку назву.

На цій вуличці знаходиться Вірменський катедральний собор, який споруджувався на кошти вірменських купців впродовж 1356 – 1363 рр. за зразком будови катедри в Ані. За одними даними будівничим собору був німецький архітектор Дорінг. Хоча інші дослідники вважають, що будівничими храму були вірменські зодчі, які краще за Дорінга знали особливості національної архітектури.

Видавництво Стефана Камінського у Кракові. 1930-і рр.

Видавництво Стефана Камінського у Кракові. 1930-і рр.

Церкву збудовано у романо-візантійському стилі, але на зразок вірменських святинь. Церква хрестовокупольна, чотиристопна, тринефна, збудована з ламаного каменю, обличкована тесаними кам’яними плитами. З таких же плит було зроблено покрівлю під бляшаним дахом. Над дванадцятигранним барабаном здіймається купол.

У 1437 р. до бічних стін собору прибудовують аркові галереї. З південного боку аркада збереглася, а з північного її замурували в 1671 р., розширюючи основний об’єм.

В інтер’єрі храму також використані вірменські мотиви. Вони проявляються у різьблених в камені та алебастрі стилізованих зображеннях – «хачкарах» – стилізованих вірменських національних хрестах. З часу будівництва храму збереглись фрагменти унікальних фресок на віконних відкосах.

Фірма Стефана Камінського у Кракові. Бл. 1941-1944

Фірма Стефана Камінського у Кракові. Бл. 1941-1944

Під час реставрації та розбудови храму у 1908 – 1926 рр., що відбувалась під керівництвом архітектора Францишека Мончинського, були відкриті збережені фрескові фрагменти. У цей же період купол храму декоровано мозаїкою за проектом Юзефа Мегоффера. Протягом 1925 – 1929 рр. художник Ян Генрик Розен в стилі модерн розписав стіни. Для ликів святих Розен використав образи своїх сучасників. В образі Св. Томи Аквінського увіковічено вірменського архієпископа Йосифа Теодоровича. Св. Беренда – це Андрей Шептицький, а от власні риси обличчя художник передав Св. Янові Непомуцькому.

За традицією, визначних церковних та світських діячів хоронили у крипті собору. У Вірменському катедральному соборі збереглась вмурована в стіну епітафія вірменського патріарха Стефана V, який помер у Львові в 1551 р.

Дзвіниця собору, що зовсім не відповідає канонам вірменського храмобудування, була збудована значно пізніше. 1570 р. – це дата, напис про яку зберігся у проході над вежею дзвіниці. Її збудував архітектор Петро Красовський. Під час турецької облоги Львова вежа згоріла. Згодом вона була відновлена, її форми відповідали тим же, що їх дзвіниці надав Красовський. Купол дзвіниці датується ХІХ ст. До вежі-дзвіниці прилягає палац вірменських архієпископів.

Через прохід під вежею можна потрапити на церковне подвір’я. У 1726 р. на подвір’ї встановили колону із скульптурною постаттю Св. Христофора на честь голови вірменського суду Христофора Августиновича, який давав значні кошти на відновлення храму.

З двох боків церкви є невеличкі внутрішні дворики. Один з двориків – це старе вірменське кладовище, від якого збереглися надгробні плити з епітафіями. За вірменським повір’ям, якщо епітафія на надгробку буде стерта ногами вірних, які ходитимуть в храм, то душа покійного потрапить у рай. На стіні будинку поруч з кладовищем знаходиться дерев’яна різьблена каплиця «Голгофа», що датується серединою XVIII ст.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар