Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 08.07.2013

Від палацу Бандінеллі до Чорної кам’яниці

 
Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. 1902-1903. № 76716

Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського,
Львів. 1902-1903. № 76716

Площа Ринок зберегла свою назву з ХІІІ ст. Вона походить від німецького Ring (Коло), оскільки довкола ратуші споруджували центральні площі середньовічних міст.

Усі кам’яниці довкола львівського Ринку – це архітектурні пам’ятки, хоча жодна з них не зберегла для сучасників свого первинного вигляду. До 1871 р. будинки у місті не мали жодної нумерації, різнили їх за прізвищами колишніх власників або за якоюсь характерною ознакою. Наприкінці ХVІІІ ст. австрійською владою було запроваджено конскрипційні номери для кожного будинку. Однак, у 1871 р. нумерацію почали зі східної сторони, хоча за конскрипційними номерами відлік потрібно було б розпочати з протилежного кута площі Ринок.

Східний бік Ринку розпочинається з камяниці №2, збудованої у кінці XVІ ст. в стилі пізнього ренесансу на місці старого готичного будинку. В 1737-1739 рр. вона була перебудована архітектором Мартином Урбаніком. Три поверхи чітко почленовані і розділені карнизами. По боках кам’яниця оздоблена рустикованими пілястрами. Збереглися елементи ренесансного білокам’яного різьблення на дверних і віконних отворах, готичні склепіння в першому поверсі. Вхідні двері увінчує фронтон; зверху над дверима невеликі вікна, оздоблені дельфінами. Ця деталь символізує успіх у торгівельних справах та порятунок у небезпеці. На початку XVII ст. кам’яниця стала власністю купця із Флоренції, що в Італії, Роберто Бандінеллі. Саме він у 1629 р. організував у цьому будинку пошту для всіх громадян міста. Львівські поштові кур’єри раз на тиждень саме звідси забирали і сюди доставляли кореспонденцію для львів’ян з різних куточків Європи. У 1656 р. в цьому будинку карбувались монети королівського монетного двору. Сьогодні будинок є одним із відділів Історичного музею.

Видавництво “Друкарня № 1”. Львів, 1942. Фотограф А. Ленкевич. № Gen. 1035-181241

Видавництво “Друкарня № 1”. Львів, 1942.
Фотограф А. Ленкевич. № Gen. 1035-181241

Видавництво Салону польських художників у Кракові. Бл. 1939. Серія 2-39, № 48

Видавництво Салону польських художників у Кракові. Бл. 1939. Серія 2-39, № 48

Будинок №3, колишня тривіконна кам’яниця Вільчків, був споруджений архітектором Петром Полейовським у 1771-1772 рр. в стилі бароко для родини Жевуських. Головний фасад тривіконний, симетричної композиції, який зберіг свої архітектурні форми у незмінному вигляді. Перший поверх обличкований тесаним каменем, балкон із скульптурами «Геніїв», який підтримують герми у вигляді лицарів-атлантів. На другому поверсі балкон декоровано ажурним бароковим огородженням. Фасад завершується аттиком з скульптурною групою «Слава». Автор цих скульптур Франциск Олендзький, а постамент під скульптурну групу витесав Андрій Осовський.

Світлодрук майстерні Марка Мюнца у Львові. Бл. 1911-1912

Світлодрук майстерні Марка Мюнца у Львові. Бл. 1911-1912

Родзинкою Ринкової площі вважається «Чорна кам’яниця» (будинок №4) побудована у ренесансному стилі. Дослідники не мають одностайної думки щодо авторства цього проекту. Одні вважають ймовірними архітекторами Петра Барбона та Павла Римлянина, інші сходяться на думці, що це був Петро Красовський. Найімовірніше, що  в кінці XVI ст. саме Красовський на замовлення патриціанки Софії Ганель збудував цю споруду. У другій половині XVII ст. будинок перейшов у власність відомого на той час у Львові лікаря, поета та улюбленця жінок Мартина Анчевського. І сьогодні будинок №4 називають ще будинком Анчевського.

Фасад кам’яниці викладений діамантовим рустом, портали і вікна оздоблені різьбленим білокам’яним обрамленням з виноградними лозами. Будівля увінчана аттиком, що складається з балюстрад, консолей, стовбців та обелісків. На карнизі порталу розміщена скульптура Божої Матері. Також на фасаді Чорної кам’яниці можна побачити фігурки Св. Мартина на коні, що відрізає полу свого плаща для нагого жебрака, Св. Станіслава Костки з ангелом, покровителя молоді. На капітелях бокових пілястрів є фігури Яна з Дуклі – міфологічного рятівника Львова та Св. Луки , що вважається патроном лікарів. З 1929 р. тут відкрито експозицію Історичного музею.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар