Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 14.11.2013

Університет і костел св. Миколая

 
Видавництво Яна Бромільського, Львів. Бл. 1908-1909

Видавництво Яна Бромільського, Львів. Бл. 1908-1909

Християнський чернечий орден Римо-Католицької церкви, відомий як Єзуїтський орден розпочав свою діяльність на українських теренах ще в середині XVI ст., а вже на початку XVII єзуїти з’являються у Львові.

Як відомо, головним напрямком їхньої діяльності були євангелізація, освіта та наукові дослідження. Саме тому при єзуїтських костелах завжди діяли училища, а крім того, ченці створювали окремі навчальні осередки. Освіта у єзуїтських колегіумах тривалий час вважалась найкращою, і саме тому ці заклади отримали державне визнання.

Одним із таких осередків став будинок єзуїтського навчального закладу для шляхетської молоді. Цю сувору, позбавлену будь-якого декору споруду звів у 1839-1844 рр. архітектор Фіделіс Штадлер на початку вулиці Грушевського поруч з костелом св. Миколая.

Щоправда, уже в 1848 р. під час революції міська влада забрала у єзуїтів це приміщення. З 1851 р. до 1923 р. це був головний корпус Львівського університету. Сьогодні на узвишші, викладеному кам’яними блоками, знаходиться один з корпусів Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчаються студенти біологічного і геологічного факультетів.

Видавництво Д. Ґрюнда, Львів. 1915. № 15. Чорно-біла репліка: поштівка Салону польських художників, бл. 1926-1927, № 83

Видавництво Д. Ґрюнда, Львів. 1915. № 15. Чорно-біла репліка:
поштівка Салону польських художників, бл. 1926-1927, № 83

Тринавна, шестистопна, з хрестовим склепінням базиліка, що візуально доповнює будинок університету, – це колишній костел Найсвятішої Трійці та святого Миколая, а зараз – катедральний Святопокровський собор Української православної церкви Київського патріархату. Ім’я архітектора, що звів цю базиліку у стилі пізнього бароко, достеменно невідомо. Одні вважають, що це був італієць Франческо Плачиді, інші називають будівничим храму Казимира Ґронацького.

Перший дерев’яний храм на цьому місці зводився ченцями католицького монашого ордену тринітаріїв на території, що тоді називалась Галицьким передмістям.

Після ліквідації ордену тринітаріїв костел став парафіяльним, а у 1837 р. перейшов до ченців-єзуїтів. Архітектор Тадеуш Врубель у 1924-1926 рр. здійснив реконструкцію храму.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар