Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 25.07.2013

Церква Успення Пресвятої Богородиці

 
cerkva_bogoroduci_asdsdvbnm

Видавництво художніх поштівок
Д. Ґрюнда,
Львів. 1917

Успенська, чи Волоська, церква Пресвятої Богородиці була головною святинею Ставропігійського братства ще з XV ст.

У 1527 році стара церква згоріла, і хоча її швидко відновили, але вона не довго прослужила братчикам і дуже швидко розвалилась. Нову церкву збудували на кошти молдовського господаря Олександра Лопушанина та його дружини Роксани і назвали церкву на його честь Волоською.

У 1571 році церква Лопушанина згоріла до тла, і братчики почали посилено збирати пожертви на будівництво нової церкви. З метою знайти гроші на будівництво нового храму із Ставропігії відправляють послів в Москву до царя, цариці і всесильного в той час боярина Годунова з проханням подарувати ікони московського письма, оскільки в Львові тоді не було «зографів» (живописців), церковні книги, а також просити золота для прикрашання ікон.

Цар Федір Іванович прийняв братчиків та, вислухавши їхнє прохання, наказав відпустити їм багату милостиню. Значну пожертву на будівництво нової церкви здійснила сім’я київського митрополита Петра Могили. Завдяки такій матеріальній підтримці до 1630 року братству вдається побудувати новий величний храм.

Видавництво Григорія Гануляка, Львів, вул. Руська, 3. 1914. Варіант (з червоним небом): 1930-і рр., ч. 3

Видавництво Григорія Гануляка, Львів,
вул. Руська, 3. 1914.
Варіант (з червоним небом): 1930-і рр., ч. 3

На посвячення храму з Києва приїжджав сам митрополит з хором.

20 січня 1707 року на богослужінні в церкві побував цар Петро І разом із гетьманом Мазепою. Після обіду з братчиками цар щедро обдарував Успенську церкву. Також він похвалив Ставропігійське братство за дотримання православного обряду.

Будівництво нової церкви розпочалось у 1591 році. Для її спорудження було запрошено архітектора Павла Римлянина. З 1592 р. йому допомагав Войтіх Капінос, а завершив будівництво у 1629 р. Амброзій Прихильний. Успенська церква – це третя споруда в ренесансному ансамблі вулиці Руської.

Стіни тринавної базиліки вимурувані з великих тесаних кам’яних блоків, традиційно завершені трьома куполами з ліхтарями.

Естетична особливість церкви – відсутність порталу та фасаду. Маленькі, практично не помітні двері, що ведуть в середину храму, загадково контрастують з масивністю головної стіни. Головна стіна розділена чотирма пілястрами тосканського ордера на три глухі аркади – в кожній по одному вікну з напівовальним верхом. Прикрашає стіну дорійський фриз, оздоблений метопами, розетками та тригліфами. У полях метопів знаходяться різьблені, рельєфні сюжети на біблійні та євангельські теми: Мойсей перед палаючим кущем, цар Давид, Аарон з кадильницею, Мельхисидіка і Авраам, який замахується мечем на сина з безтурботною посмішкою.

Усередині храм не менш вражаючий, аніж ззовні. На головну прямокутну наву з чотирма вільно стоячими стовпами спертий середній церковний купол, прикрашений чотирма гербами з відповідними написами – московським (на честь царя-жертводавця Федора Івановича) польським та двома молдавськими.  Стіни храму розчленовані пілястрами. Вікна оздоблені вітражами, які створив для храму львівський художник Петро Холодний.

Видавець Ян Бромільський у Львові. 1908-1909

Видавець Ян Бромільський у Львові. 1908-1909

Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. 1902-1903. № 76743

Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. 1902-1903. № 76743

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар