Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 07.10.2013

Театр Скарбека та вулиця Скарбківська

 
Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906. № 2692/16317q

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт.
Бл. 1906. № 2692/16317q

Ділянку на площі Каструм, що утворилась  внаслідок зруйнування оборонних мурів Львова, у 1783 р. австрійський імператор Йосиф ІІ віддав громаді міста, аби та облаштувала тут загальноміську споруду. Та мало минути аж 50 років, щоб граф Станіслав Скарбек розпочав реалізацію найграндіознішого із своїх проектів – театру у Львові.

Цей проект приніс своєму фундаторові світову славу, адже театр був найбільшим у той час в Європі і третій по кількості глядачів. Він поступався лише міланському театру «La Scala» та придворному театру у Дрездені.

Щоправда будівництво цієї споруди було не легким. Оскільки ділянка під майбутній театр знаходилась поблизу річки Полтви, відповідно вона була дуже заболоченою. Тому фундаментом для майбутньої театральної споруди послужили 16 000 дубових паль, що були увігнані в землю. Граф Скарбек розпорядився, щоб для паль використали багаторічні дуби з його власних маєтків під Миколаєвом.

Будівничі театру, архітектори Алоїз Піхля та Йоганн Зальцман, створили оригінальний проект в стилі пізнього класицизму.

Станіслав Скарбек запланував, що театр буде оточений дільницею, де розміщуватимуться крамниці, кав’ярні, склади та житлові приміщення. Ця дільниця мала стати своєрідною страховкою на випадок, якби театральний проект не вдався.

Театр вражав своєю помпезністю, а особливо увагу привертав портал із шістьма колонами іонійського ордеру, де запросто могла проїхати трійка коней. На вершечку порталу знаходилась квадрига коней Аполлона, покровителя мистецтв. Нажаль, під час сильної зливи у 1847 р. вона впала на землю і розбилась. На фасаді будинку збереглась одна латинська літера «W» з гербу родини «Абданк», до якої належав граф Скарбек.

Йоган Зальцман втілив у внутрішніх декорах театру найкращі європейські ідеї. Французька модель лежить в основі облаштування підковоподібного амфітеатру. Завдяки правильній побудові глядацької зали для 1460 глядачів Зальцман домігся найкращих акустичного та оптичного ефектів.

28 березня 1842 р. відбулось урочисте відкриття одного з найбільших в Європі (на той час) театру твором «Життя як сон» драматурга Франца Грільпарцера. Комерційний успіх театру принесла наступна вистава комедіографа Александра Фредра «Дівочі обітниці».

У кам’яниці Скарбека у 1905-1913 рр. знаходилась майстерня паперових виробів, у тому числі поштівок, Станіслава Вєруш Нємойовського.

Головний фасад театру дивиться на вулицю Скарбківську. Ця вулиця забудовувалась, починаючи з кінця XVIII ст., вздовж північної частини міських фортифікацій.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар