Головна » Видатні особистості »
Опубліковано 09.09.2013

Скульптурні шедеври Леонардо Марконі

 
Майстерня фотокопій “Тенча” у Львові.  Вулиця Третього Мая, 1905.

Майстерня фотокопій “Тенча” у Львові.
Вулиця Третього Мая, 1905.

Переглядаючи список скульптурних творів, які за життя виконав Леонардо Марконі, вкотре можна переконатись, що немає меж таланту. Попри звинувачення у плагіаті від колег-викладачів та попри вічні запізнення з датою виконання замовлення, його постать залишається знаковою у розвитку орнаментально-декоративної пластики Львова в період домінування стилю еклектики.

Народився Леонардо Марконі 6 жовтня 1835 р. у Варшаві (Польща) у сім’ї італійського скульптора Ферранте Марконі, який приїхав у Варшаву у 1828 р. до свого брата, уже відомого архітектора Генрика Марконі. Родинна справа одразу ж припала до душі молодому Леонардо, і він серйозно почав працювати у цій сфері. Перші уроки художньої майстерності хлопець отримав від батька. Протягом 1856-1858 рр. навчався у варшавській Школі образотворчого мистецтва під керівництвом К. Гейдля, а у 1859-1862 рр. здобував освіту у римській Академії святого Луки в майстерні А. Тадоліні.

Після закінчення академії Марконі працює 12 років у Варшаві – спочатку у майстерні батька, а згодом у майстерні свого швагра Анджея Прушинського. За цей період Марконі оздобив безліч фасадів та інтер’єрів житлових будинків, також зробив кілька надгробків, вівтарів для костелів та погрудні портрети.

На початку 1874 р. Марконі приїздить до Львова, щоб обійняти посаду «професора надзвичайного» на кафедрі рисунку та моделювання у Львівській Політехніці.  У 1885-1886 рр. обіймав посаду декана будівельного факультету політехніки. Працюючи у навчальному закладі, Леонардо проявив себе не лише як здібний скульптор, але і як хороший педагог. Під його керівництвом формувались такі відомі скульптори, як М. Корпаль, А. Попель, П. Війтович, М. Созанський.

У 1885 р. його обрали почесним членом Академії Пантеону в Римі.

Працюючи в Політехніці, Марконі познайомився з Юліаном Захаревичем. Колеги з викладацької діяльності одразу ж розпочали тісно співпрацювати – Марконі оздоблював будови Захаревича. У спогадах сучасників скульптора знаходимо позитивні відгуки про цей період у забудові Львова.

Леонард Марконі

Леонард Марконі

Першими будівлями, які Марконі оздобив у Львові, були хімічна лабораторія (1875-1876) та головний корпус Політехніки (1876–1877), що, до речі, були зведені за проектом Захаревича. У цей же період скульптор працює над моделями дерев’яних скульптур для бібліотеки та актової зали Політехніки.

Марконі розробив власний рецепт суміші гідравлічного вапна та портланд-цементу. З нового матеріалу він виконав фігури каріатид для фасаду Національного казино, декорував будинок на вул. Винниченка, 28, а також прикрасив ліпниною вестибюлі та сходову клітку сучасного будинку Львівської обласної адміністрації.

На Крайовій аграрно-промисловій виставці у Львові скульптор представив деякі свої роботи: медальйони, капітелі, балюстради, рельєфи тощо.

У 1879 р. Леонардо Марконі перемагає у конкурсі, оголошеному місцевою владою на оздоблення будівлі Галицького крайового сейму. Цього ж року спільно з іншими переможцями конкурсу – Ю. Горголевським та Ф. Микульським – було декоровано головний фасад. Оздоблення сейму тривало до 1881 р.

Попри численні замовлення у Львові та околицях, Марконі працював також у Бережанах на Тернопільщині.
У 1878 р. Марконі разом з великою сім’єю (п’ять дочок і двоє синів) переїжджає у власноруч збудований будинок з майстернею, що знаходився на розі вулиць Антоновича і Русових. А вже у червні 1880 р. скульптор отримує офіційний дозвіл на свою діяльність із виготовлення скульптур.

Марконі продовжував брати участь у конкурсах з оздоблення споруд Львова. За його проектами декоровано Міський художньо-промисловий музей, Галицьку ощадну касу, Міський (Оперний) театр.

Невідоме видавництво. Бл. 1903-1905

Леонардо Марконі.
Статуя “Європи” на готелі “Жорж”.

Дослідники сходяться на думці, що скульптурним шедевром Марконі варто вважати оздоблення першого Будинку дирекції залізниці (вул. Січових Стрільців, 3). Будинок прикрашено алегоричними зображеннями залізничного руху, механіки, електрики. Та найбільшої уваги заслуговує статуя Меркурія на аттику споруди.

У 1891 р. Леонардо Марконі завершує трифігурну композицію «Ощадність, Промисловість та Рільництво» для оздоблення аттику Галицької ощадної каси. Разом із своїм учнем, скульптором А. Попелем, Марконі у 1897 р. розробив алегоричні фігури для Палацу Правосуддя (вул. Князя Романа, 1-3). На центральному аттику встановили скульптурну групу «Ощадність», на аттику бічного фасаду з’явились фігури Справедливості та Законодавства.

У необароковому стилі Марконі виконує скульптури атлантів «Ґранд-готелю» у 1893 р., а для готелю «Жорж» він розробляє чотири алегоричних фігури з гіпсу – Європу, Азію, Америку та Африку, роботу над якими закінчує Попель. Особливої уваги заслуговує статуя “Європа”, тому що вона тримає в руках скульптурний портрет Леонардо Марконі.

Серед останніх скульптурних композицій, які Марконі виконав у Львові взимку 1898-1899 рр., були ескізи путті з гербами міст Галичини та декілька необарокових фігур для Міського театру.

У доробку Леонарда Марконі є й пам’ятники та надгробки. У 1875 р. він спільно з братами-скульпторами Бембновичами виконав надгробок М. Гославського; його пізніше було встановлено на цвинтарі Станіславова. У 1877 р. створив проект пам’ятника З. Хшановській, яка похована поблизу руїн замку в Теребовлі. Марконі належить проект мармурової таблиці на пошану Ф. Шопена в костелі св. Хреста у Варшаві. На Личаківському цвинтарі у Львові також є проекти Леонардо Марконі: гробівець барона Адама Гайдля та надгробок на могилі «Дзюні». Спільно з Захаревичем у 1888 р. створив мармуровий пам’ятник поетесі М. Бартус, що знаходиться у Домініканському костелі.

Останні роки життя скульптура були повні цькувань колег-скульпторів та звинувачень у плагіаті. Тяжким ударом для нього стала смерть друга і близького соратника Юліана Захаревича, який помер у грудні 1898 р.

У ніч з 1 на 2 квітня 1899 р. перестає битись невтомне серце майстра. Він помирає у своєму львівському маєтку від туберкульозу. Поховали його з почестями на Личаківському цвинтарі. Проект надмогильного надгробку у неоренесансному стилі з мармуровим медальйоном лику Богоматері, найімовірніше, належить самому Марконі.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар