Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 09.07.2013

Шедевр Ренесансу – палац Корнякта

 
Видавництво Салону польських художників (Краків). 1899 (пошта 1902), № 12. З акварелі С. Тондоса

Видавництво Салону польських художників (Краків).
1899 (пошта 1902), № 12. З акварелі С. Тондоса

Ще один архітектурний шедевр Львова знаходиться під №6 на площі Ринок. Його монументальна велич, архітектурна цілісність та стильова єдність перевершує всі забудови цивільної архітектури старовинного Львова.

Ця кам’яниця збудована у ренесансному стилі на місці трьох старих готичних будівель: двох – від площі Ринок, однієї з вулиці Бляхарської (тепер Ставропігійської). Новий будинок було споруджено у 1580 році будівничим Петром з Барбони на замовлення критського купця Костянтина Корнякта, члена Ставропігійського братства. Саме тому одна із назв кам’яниці – палац Корнякта. Деякі частини палацу були залишені з попередніх будівель, а саме підвали, готичний зал тощо.

У подвір’ї були розкішні відкриті галереї. У 1820 р. на місці галерей з південної сторони побудували флігель, залишивши галереї лише із сходу та заходу будівлі. Через сто років первинний вигляд галерей відновили, відповідно флігель для цього довелося знести.

Видавництво Польського товариства залізничних книгарень“Рух”, відділ у Львові. Фотографія Яна Булгака. Бл. 1924-1926

Видавництво Польського товариства залізничних книгарень“Рух”, відділ у Львові.
Фотографія Яна Булгака. Бл. 1924-1926

Особливість будинку Корнякта – його рустований фасад. На першому поверсі вікна розміщено асиметрично, а от на другому і третьому асиметрію компенсує строгий раціоналізм, що надає ренесансній будівлі колоритності.

Після смерті Корнякта  (1603 р.) його будинок у 1640 р. перейшов у власність магнатів Собеських та отримав ще одну назву – Королівська кам’яниця. За розпорядженням короля Яна ІІІ Собеського у 1678 р. будинок реконструювали. На ньому з’явився аттик з постатями короля та лицарів, що стоять між волютами-дельфінами. До того ж, змінився портал: на ньому зобразили гірлянди і рельєфні людські маски.

Оновлення будівлі відбулось у ХІХ ст., коли за проектом Фридерика Буамана перебудовано у наполеонівському стилі ампір сходову клітку, а на рустованому фасаді влаштовано балкон.

Триярусну ренесансну аркаду у 30-х роках ХХ ст. реставрував  архітектор Людомил Дюркович.

Крім того, що ця кам’яниця є архітектурним шедевром, вона ще й має історичну вартість, оскільки саме у будинку Корнякта в 1686 р. був підписаний так званий Вічний мир між Польщею та Росією.

З 1909 р. в палаці відкрито експозицію Національного музею короля Яна ІІІ.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар