Головна » Видатні особистості »
Опубліковано 05.09.2013

Родина Міколяшів: від фармацевтики до мистецтва фотографії

 
Пасаж Міколяша. Видавництво Ледерер і Поппер, Прага

Пасаж Міколяша.
Видавництво Ледерер і Поппер, Прага

Серед знаменитих у Львові родів польських поміщиків особлива увага належить родині Міколяшів. Першим знаменитим Міколяшем був Петро Міколяш (1805-1873), який у 21-річному віці після закінчення фармацевтичного відділення Віденського університету прибув до Львова. Здібний хлопець одразу ж влаштувався на роботу в аптеку «Під Золотою Зіркою». Після смерті власника аптеки Петро стає її директором, а після одруження з вдовою, аптека повністю переходить у його розпорядження. Саме завдяки діяльності Петра Міколяша аптека прославилась на всю Галичину. Та найбільшою заслугою фармацевтів аптеки було винайдення речовини, яка «освітила всю Європу». У 1853 р. завдяки старанням Йогана Зеха та Ігнаци Лукасевича з’явилась дивовижна речовина – гас.

Розбагатівши з прибутків, що їх приносила аптека, родина Міколяшів вирішила розширити свої володіння та ініціювала будівництво поряд з аптекою розкішного пасажу, відомого як пасаж Міколяшів. Проект пасажу розробили львівські архітектори Іван Левинський та Арнольд Захаревич. Уже в 1913 р. у місті постав ще один надзвичайний архітектурний ансамбль, який одразу ж охрестили Кришталевим палацом за його скляний дах. У середині пасажу знаходились магазини, ресторани, офіси фірм, кав’ярня, конференц-зал, товариство мистецтв. На жаль, під час Другої світової війни на пасаж впала бомба і зруйнувала його повністю.

Автопортрет

Автопортрет

Генрик Міколяш також прославив свою родину на весь світ. Він народився 9 грудня 1872 р. у Львові. Вивчав хімію та фармацевтику у Львівському університеті, який закінчив у 1896 р. з дипломом доктора філософії. Декілька років попрацював в аптеці «Під Золотою Зіркою», але родинна справа не була настільки близькою Генрику, щоб присвятити їй усе своє життя.

Коли Генрику виповнилось дванадцять років, батько подарував юнакові перший фотоапарат і з того часу юнак не на жарт захопився фотографією. Під час своєї поїздки у Краків він удосконалив свої знання у фотографічному мистецтві.

У 1898 р. Генрик Міколяш одружився з Регіною Гостинською, яка розділила з чоловіком його любов до фотографії, адже сама вивчала малярство та готувалась стати вчителькою рисунку. Упродовж дванадцяти років подружнього життя Міколяші проводили спільні виставки, але після народження дочки Єви Регіна вирішила залишити творче життя і присвятити себе дитині та домашнім справам.

У 1901 р. Генрик поїхав у Відень на виставку «Камера-Клубу», де зрозумів, що його справжнє покликання – фотографія. Уже наступного року роботи Генрика виставлялись на Першій польській фотовиставці у Кракові. А у 1903 р. він отримав свою першу нагороду за участь у Першій слов’янській фотовиставі у Величці. Львів’яни також шанували новоспеченого фотографа і призначили його керівником Клубу шанувальників фотомистецтва міста. З часом Міколяш не лише професійно займається фотографією, а й пише критичні книги у цій сфері.

У 1908 р. Львівське фотографічне товариство організовує цикл лекцій для фотографів та аматорів фотомистецтва. Читати лекції було запрошено Генрика Міколяша.

Після Першої світової війни знаменитий фотограф у 1920 р. відкриває у місті фотоательє. А через рік його запрошують очолити кафедру фотографії Львівської політехніки. З 1929 р. Г. Міколяш вів також курс «Документальна фотографія» для студентів землевпорядного факультету.

У післявоєнний період Г. Міколяш продовжує активно працювати в улюбленій сфері. Його знову обирають у 1924 р. президентом Львівського фотографічного товариства, з членами якого він організовує авторські та персональні виставки. Його запрошують долучитись до виставок за кордоном, а саме у Будапешті, Парижі, Варшаві, Глазго, Лодзі. У 1930 р. його зараховують до числа почесних членів Товариства шанувальників фотографії у Варшаві, також він стає членом Капітулі Польського фотоклубу.

Чи то надмірна зайнятість, чи економічна криза, через яку Генрик закрив своє фотоательє та продав розкішний будинок і перебрався в однокімнатну квартиру, – щось призвело до психологічної кризи митця та відлюдкуватості. Останні роки свого життя Г. Міколяш відмовився від публічності, але не переставав займатись улюбленою справою. А 20 липня 1931 р. Генрика знайшли в його квартирі мертвим – він наклав на себе руки.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Коментарі
  1. Гостя коментує:

    1. В будинку, де мешкав Г. Міколяш, немає однокімнатних помешкань.
    2. Г. Міколяш помер у Татарові, де відпочивав кожного літа на власній віллі. Офіційна версія – нещасний випадок, але не застрелився.

    • Нестор коментує:

      до Гості:
      Нещасний випадок – то хіба ваша офіційна версія, авторитетні джерела факт самогубства під сумнів не ставлять. От щодо способу і причин є різні здогади, в тому числі і про те, що застрелився – Janina Mierzecka писала.

 
 
Залишити коментар