Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 15.01.2014

Проспект Тараса Шевченка (сторона з парною нумерацією)

 
Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1902

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1902

Однією з найстаріших вулиць Львова є Проспект Шевченка, перша згадка про який датується 1414 р. Щоправда, сучасного вигляду вулиця набула лише у XVIII ст. Як і більшість львівських вулиць,

Проспект Шевченка кілька разів змінював назву.
У XV ст. вулицю називали Гарбарською, оскільки на ній мешкали кожум’яки (гарбарі). З кінця XVІІІ ст. і до 1871 р. вона отримала назву вулиця Святого Яна, а з 1871 р. до 1955 р. – Академічна. Останнє перейменування вулиці відбулось у 1955 р. на Проспект Тараса Шевченка. Ця назва залишилась і до сьогоднішнього дня.

У 1886 р. річку Полтву, що протікала вулицею, засклепили, а на її місці проклали бульвар з квітниками та алеєю італійських тополь. У 1997 р. столітні тополі викорчували, а замість них висадили кулясті клени.

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1906. № 73651

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1906. № 73651

Західна частина Проспекту (сторона з парною нумерацією) на початку ХХ ст. розпочиналася будинком № 4 – розкішним маєтком у модному тоді стилі сецесії, який належав адвокату Адольфу Сеґалю. Автору будівлі Тадеушу Обмінському вдалось створити виразний та емоційний архітектурний образ. Великі еркери, криволінійні віконні прорізи, балкони різних пропорцій, вежа з декоративним фронтоном – всі ці елементи відповідають оригінально вирішеному внутрішньому простору. Кімнати другого і третього поверхів частково зберегли цікаве оформлення – ліпний декор, печі, настінні гобелени тощо.

Будинок № 6 до початку Першої світової війни належав родині Бромільських. У 1909 р. було навіть організовано конкурс на найкращий проект майбутнього торгового дому Бромільських та визначено переможця – проект Владислава Держацького і Вітольда Мінкевича. Через війну проект так і не було реалізовано. Відомий цей будинок ще й тим, що до 1939 р. на першому поверсі знаходився популярний магазин делікатесів Зофії Телічек.

У будинку № 8 протягом 1892-1898 рр. діяло Наукове товариство ім. Шевченка. Тут видавалися журнали «Зоря» та «Літературно-науковий вісник». До 1914 р. тут також знаходилась книгарня Владислава Задуровича. У міжвоєнний час її місце зайняла крамниця паперових виробів «Сарматія» Владислава Шульца, видавця листівок.  Поруч – вхід до кінотеатру, відкритого ще у 1912 р. під назвою «Фрашка». Наступного року назву змінили на «Штука», пізніше – «Химера».

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906 (пошта 1908). № 2687/16317n

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт.
Бл. 1906 (пошта 1908). № 2687/16317n

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1909. Серія L 14

Видавництво Салону польських художників
у Кракові. 1909. Серія L 14

Кам’яниця № 10, з двома вежами, критими брунатно-жовтою дахівкою, була споруджена у 1894 р. в необароковому стилі архітектором Яном Шульцом та скульптором Петром Гарасимовичем. Вітрину фасаду та інтер’єр у стилі «арт деко» проектував у 1928 р. живописець Казимир Пйотрович. На подвір’ї у флігелі ще з 1812 р. існувала лазня Святої Анни. В одній з кімнат донині збереглися ліпнина у стилі пізнього рококо скульптора П. Герасимовича.

Житловий будинок № 14 у 1897 р. отримав мальовничий у стилі пізнього рококо фасад із зеленою округлою вежечкою  над еркерами (архітектор Зигмунт Кендзерський). Тут працювали фотоательє: «Кордіан» (1902-1911 рр.), «Ґроттґер» (1911-1913 рр.), Владислава Бенеша (1913-1937 рр.).

Дім № 20 архітектора Лукаша Бодашевського декорований рельєфами і фігурами Міцкевича та Словацького. Будинок № 22 спорудив архітектор Вільгельм Шмідт  у 1852 р. З 1909 р. до 1944 р. тут знаходилась знаменита своїми солодощами кондитерська Людвіка Залевського. Наприкінці ХІХ ст. в цьому домі була редакція українського журналу «Народ».

Будинок № 26 звели за проектом архітектора Юліана Цибульського у 1898 р. Автор скульптур атланта і каріатиди – Броніслав Солтис. Тут у 1910-1914 рр. видавала поштівки фірма М. Штаубера.

Видавництво “Польське мистецтво”, Львів. 1914

Видавництво “Польське мистецтво”,
Львів. 1914

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1917. № 9

Видавництво Салону польських художників
у Кракові. 1917. № 9

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар