Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 15.01.2014

Проспект Тараса Шевченка (сторона з непарною нумерацією)

 
Видавництво Д. Ґрюнда, Львів. Бл. 1916-1917. Чорно-білий варіант: Д. Ґрюнд, друкарня Якубовського, 1914-1915, №17

Видавництво Д. Ґрюнда, Львів. Бл. 1916-1917.
Чорно-білий варіант: Д. Ґрюнд, друкарня Якубовського, 1914-1915, №17

Прогулюючись східною стороною Проспекту Шевченка (з непарною нумерацією), бачимо будинок № 9 – колишню кам’яницю І. Стагля, збудовану у стилі італійського неоренесансу близько 30-х рр. ХІХ ст. Сучасного вигляду будівля набула в результаті реконструкції в кінці 1880-х рр. для потреб жіночої школи імені королеви Ядвіги за проектом Ігнатія Брунека. Сьогодні тут знаходиться головний корпус Львівського інституту банківської справи.

Будинок № 13 постав у 1876 р. за проектом Людвіка Вержбицького і Філіпа Покутинського. Вхід був оздоблений статуями каріатид, вирізьбленими Леонардом Марконі (не збереглись). До 1939 р. тут знаходилось Міське (міщанське) казино з бальним залом, тепер тут бібліотека книг української діаспори. Перед головним входом до Міського казино у 1901-1945 рр. стояв пам’ятник польському поету і громадському діячу Корнелю Уєйському.

Міщанське казино. Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. З фотографії Теодозія Багриновича. Бл. 1902. № 55425

Міщанське казино. Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів.
З фотографії Теодозія Багриновича. Бл. 1902. № 55425

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1915. № 19.

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1915.
№ 19.

Автором бронзового бюсту поету був скульптор Антон Попель. Відлив здійснювала віденська фірма Фрідріха Круппа. На фронтальному боці постаменту було викарбуване ім’я – Корнель Уєйський, а на тильному боці – цитата з твору поета «Народе мій, будь щасливим» та підпис «Корнель Уєйський». У 1946 р. пам’ятний постамент перевезли до Щецина (Польща).

Монументальністю і чудовим оздобленням серед інших будівель проспекту відзначається кам’яниця  № 17/19, де нині розташована Львівська обласна прокуратура. У 1907-1910 рр. для Торгово-промислової палати будинок спорудив архітектор Альфред Захаревич. Це один із кращих ансамблів різних видів мистецтв.  Фасад вирішений в іронічній грі форм неокласики та сецесії, оздоблення інтер’єрів є каскадом ретельно продуманих синтетичних образів. На другому поверсі знаходився великий зал засідань з циклом малярських панно Фелікса Виґживальського і горельєфів Зигмунта Курчинського, що разом складаються у міфологічну розповідь про життя та долю людини.

Видавництво “Штука”, Краків. 1930. № 31. Фото, вірогідно, авторства Марка Мюнца

Видавництво “Штука”, Краків. 1930. № 31.
Фото, вірогідно, авторства Марка Мюнца

Торгово-промислова палата. Видавництво Салону польських художників (Краків). Графічна майстерня “Акрополь”. Бл. 1928-1929 (пошта 1933). № 78. Фото Юзефа Косьчеши Яворського, бл. 1912

Торгово-промислова палата. Видавництво Салону польських художників
(Краків). Графічна майстерня “Акрополь”. Бл. 1928-1929 (пошта 1933). № 78.
Фото Юзефа Косьчеши Яворського, бл. 1912

Поруч з цією кам’яницею контрастує житловий будинок, споруджений 1910 р. в неоготичному стилі архітектором Яном Шульцом, над скульптурним оздобленням будівлі працював Петро Гарасимович.

Кам’яницю № 23 спорудив у 1909 р. архітектор Людвік Бальдвін Рамулт. Власником її був відомий польський лікар-гінеколог Антон Нога Марс. Ще одним архітектурним звершенням Яна Шульца на Проспекті Шевченка є будинок № 25. Він відомий кав’ярнею «Roma», яка знаходилась на першому поверсі будівлі протягом 1911-1940 рр.

Будинок № 27 споруджений у 1909 р. архітектором Збігнєвом Брохвіч-Левинським як прибутковий дім Еміля Векслера. Фасади акцентовані наріжними напівсферичними об’ємами, гранчастими еркерами та великими сегментованими вирізами вітрин першого поверху. У приміщені, де тепер банк «Універсальний», в 1909-1944 рр. знаходилась кав’ярня «Шкоцка» («Шотландська»). Заклад облюбувала для себе тогочасна інтелігенція, а особливо часто там можна було побачити науковців – представників львівської математичної школи.

Видавництво “Сучасне мистецтво” у Перемишлі. Бл. 1927. № 8

Видавництво “Сучасне мистецтво” у Перемишлі. Бл. 1927. № 8

Видавництво Салону польських художників у Кракові. 1936. № 10

Видавництво Салону польських художників
у Кракові. 1936. № 10

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар