Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 02.08.2013

Преображенська церква на вулиці Краківській

 
Видавництво “З. Ґ. Л.” (графічна сигнатура у картуші “Ґ. Ґ. І.”). 1913. Помилка у написі на чільному боці: “Костел оо. домініканів”

Видавництво “З. Ґ. Л.” (графічна сигнатура у картуші “Ґ. Ґ. І.”). 1913.
Помилка у написі на чільному боці: “Костел оо. домініканів”

На вулиці Краківській знаходиться церква Преображення Господнього. Храм звели на руїнах костелу Найсвятішої Трійці отців Тринітаріїв, який побудували у 1703 р. біля краківської брами. Тринітарський костел закрили у 1783 р., віддавши його приміщення для судових установ Львова. Цісар Йосиф ІІ розпорядився, щоб замість колишнього монастиря відкрили університет. За його розпорядженням з 1784 р. тут облаштували бібліотеку та актовий зал, де 16 листопада 1784 р. відбулась урочиста інавгурація університету.

У 1848 р. артилерійський вогонь та пожежа зруйнували будівлю університету. Було прийняте рішення перемістити навчальний заклад на вулицю Святого Миколая. Аби згарище не пустувало, цісар Йосиф І віддав його своїм вірним русинам, які протягом 1851-1864 рр. звели тут Народний дім для галицьких українців.

За основу для будівництва нової церкви вирішили використати збережені мури храму тринітаріїв. Архітектор Антон Фрех у 1850 р. представив перший проект майбутньої церкви, але він не був втілений в життя.

Авторство другого проекту храму належить Сильвестру Гавришкевичу, який зумів зберегти і використати найцінніші вцілілі елементи попередньої споруди та надати новій будівлі рис греко-католицької церкви. Роботи тривали з 1875 по 1898 рік, ще декілька років пішло на оздоблення нового храму. Урочисте освячення Церкви Преображення Господа Нашого Ісуса Христа відбулося 29 квітня 1906 р. за участі митрополита Галицького Андрея Шептицького, єпископа Перемишльського Констянтина Чеховича та єпископа Станіславського Григорія Хомишина.

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906. № 2699/16317v

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт.
Бл. 1906. № 2699/16317v

Церква тринефна, з трансептом, з великим куполом на середині трансепту, двома меншими надвежами головного фасаду. Споруду виконано в суворому класичному стилі, але багате внутрішнє оздоблення храму разом створюють гармонійний ансамбль краси.

Автором скульптурного декору був Леонард Марконі. Над художнім оформленням інтер’єру працювало багато відомих художників: Тадей Попель, Андрій Коверко, Михайло Осінчук, Фердинанд Маєрський, Корнило Устиянович. Запрестольний образ «Преображення Господнє» виконав Теофіл Копистинський.

Вірні Преображенської церкви першими у Львові повернулись до української греко-католицької церкви. Ця подія сталась 29 жовтня 1989 р. під час недільного богослужіння. Священик церкви Преображення Господа Нашого Ісуса Христа Ярослав Чухній з благословення Львівського єпископа катакомбної української греко-католицької церкви Володимира Стернюка прочитав молитву за Святішого Вселенського Архієрея Івана Павла Другого Папу Римського та Блаженнішого патріарха Мирослава Івана і преосвященнішого архієпископа і митрополита Володимира Стернюка. Коли Служба Божа закінчилась, священик прочитав заяву до владики Володимира Стернюка з проханням прийняти його та всіх парафіян цього храму в лоно Греко-Католицької церкви. Ініціативу священика Чухнія підтримали більшість вірної пастви, а також священики катакомбної церкви. Після цього протягом кількох місяців священики та греко-католицький люд сторожували свою церкву і вдень, і вночі.

Видавництво Григорія Гануляка, Львів, вул. Руська, 3. Бл. 1910-1914

Видавництво Григорія Гануляка, Львів, вул. Руська, 3.
Бл. 1910-1914

Видавництво “Г. Г. Л.” (Григорій Гануляк Львів). Заклад репродукцій „Акрополь”, Краків. 1930-і рр. Фото Т. Багриновича (поч. ХХ ст.)

Видавництво “Г. Г. Л.” (Григорій Гануляк Львів). Заклад репродукцій „Акрополь”,
Краків. 1930-і рр. Фото Т. Багриновича (поч. ХХ ст.)

Видавництво “К. Гефнер і Й. Бергер”. Краків, 1930-і рр. Серія ХІІІ/9

Видавництво “К. Гефнер і Й. Бергер”.
Краків, 1930-і рр. Серія ХІІІ/9

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар