Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 08.10.2013

Площа Марійська та готель “Жорж”

 
Марійська площа у місячному світлі. Видавництво С.-В. Нємойовського, Львів. 1902-1903. № 76741

Марійська площа у місячному світлі. Видавництво С.-В. Нємойовського,
Львів. 1902-1903. № 76741

Початок проспекту Свободи сполучається із серцевиною міста – площею А. Міцкевича, щоправда цю назву вона отримала лише у 1946 р. Конфігурація, забудова та громадське значення площі визначалися ще з 1843 р., коли вона була відкрита як площа ерцгерцога Ферденанда, який був губернатором Галичини у 1832-1846 рр.

Площею Міцкевича ще у ХІХ ст. протікала Полтва, а біля готелю «Жорж» був кам’яний міст через ріку з фігурою Святого Івана. А трохи далі був острів, на якому стояла капличка Матері Божої з Лоретто. У середині ХІХ ст. Полтву засклепили. Якраз на місці цього острова під час робіт із за склепіння Полтви вдарило сильне джерело, і жителі міста вирішили збудувати на цьому місці криницю з тесаного каменю.

У 1862 р. дружина багатого графа Бадені, графиня Северина купила у Мюнхені мармурову фігуру Богоматері і подарувала її місту, аби таким чином увіковічнити пам’ять про себе. Фігуру встановили на місці поряд з криницею. Після цього площа Фердинанда стала називатись Марійською.

Готель “Жорж. ” Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906 (пошта 1910). № 2607/20284d

Готель “Жорж. ” Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт.
Бл. 1906 (пошта 1910). № 2607/20284d

Розпочинається площа будинком № 1/2, де знаходиться готель «Жорж» – найстаріший з діючих готелів України. Львівські історики вважають, що у 1793 р. невідомий архітектор звів першу будівлю готелю.

На початку ХІХ ст. готель перейшов у власність вихідця з Баварії Жоржа Гоффмана. На першому поверсі готелю Гоффман відкрив ресторан «Під трьома гаками», який швидко зазнав слави найкращого ресторану Галичини. Власник ресторану перебудував кардинально готель та відкрив власний, під промовистою назвою «Hotel de Russie».

Після смерті Гоффмана приміщення залишилось його нащадкам, які вирішили перебудувати готель за проектом віденських архітекторів Германа Гельмера і Фердинанда Фельнера. Неоренесансні членування трьох фасадів пожвавлені бароковою орнаментикою і динамічними наріжними статуями – алегоріями Європи, Азії, Америки і Африки. Ці фігури, як і барельєф «Св. Георгія» (Жоржа) на фронтоні, виконав скульптор Антон Попель за моделями свого вчителя Леонарда Марконі. 8 січня 1901 р. відбулось урочисте відкриття готелю, названого на честь Гоффмана, готелем «Жорж».

Готель “Жорж”. Видавництво Леона Пропста, Львів. 1918

Готель “Жорж”. Видавництво Леона Пропста, Львів. 1918

На період свого відкриття це був готель преміям-класу з розкішними номерами, ванними кімнатами, куди цілодобово подавалась гаряча і холодна вода, телефоном, електричним ліфтом та центральним опаленням. Готель облюбувала собі тогочасна інтелігенція, тут зупинялись письменники Оноре де Бальзак, Алєксєй Толстой та Етель-Ліліан Войнич, композитори Ференц Ліст і Моріс Равель, імператор Австрії Франц Йосиф Перший і польський диктатор Юзеф Пілсудський.

На першому поверсі готелю у 1900-1905 рр. знаходилась крамниця паперових виробів видавця поштівок Францишека Ніжаловського.

Готель “Жорж” і початок вул. Академічної. Видавництво художніх поштівок Д. Ґрюнда, Львів. Бл. 1915-1916 (пошта 1922). Фото бл. 1906-1907

Готель “Жорж” і початок вул. Академічної. Видавництво художніх поштівок
Д. Ґрюнда, Львів. Бл. 1915-1916 (пошта 1922). Фото бл. 1906-1907

Понад сто років тому на розі біля готелю «Жорж» мовчки і нерухому стояла загадкова постать у гранатовому плащі до колін, з круглим капелюхом на голові. Це був відомий усьому місту чоловік на прізвисько Баронек.

Колись він насправді мав баронський титул та володів значним маєтком. Розтринькуючи великі гроші в кнайпах з картярами, пияками і жінками легкої поведінки Баронек одного прекрасного дня опинився на вулиці без шеляга у кишені. Поводив він себе дуже дивно, але заслужив довіру поважного панства, що зупинялось у готелі «Жорж», і виконував усілякі їхні дрібні розпорядження.

Заробивши таким чином трохи грошей, Баронек ішов до кнайпи, згадуючи своє колишнє безпутне життя, а потім, повертаючись на свій улюблений ріг біля «Жоржа», цілу ніч спав, стоячи нерухомо. Одного дня він зник, а містом поширилась чутка, що його поховали як жебрака.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар