Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 28.08.2013

Палац римо-католицьких архієпископів та костел Стрітення Господнього

 
Майстерня фотокопій “Тенча”. Львів, вул. Зигмунтівська, 11-а. Бл. 1901-1904

Майстерня фотокопій “Тенча”. Львів, вул. Зигмунтівська, 11-а.
Бл. 1901-1904

На розі вулиць Кривоноса і Винниченка (колись Театинської і Чарнецького) знаходиться палац римо-католицьких архієпископів, збудований у 1842-1844 рр. за проектом Йогана Зальцмана в стилі пізнього австрійського класицизму з елементами бідермаєру. До 1866 р. на аттику палацу були статуї святих та багато оформлений інтер’єр, що його у 1886 р. відреставрували. Фундатором палацу був архієпископ Франц Піштек.

Певний період будівлю використовували як музей дієцезії ім. Длугоша. З 1944 р. у палаці був розміщений військовий шпиталь, а у 70-х рр. ХХ ст. тут знаходився науковий інститут «Система», де займались військовими розробками.

Сьогодні тут розташована курія Львівської римо-католицької архідієцезії.

Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. 1903-1904. № 75985

Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. 1903-1904. № 75985

Поряд з палацом, на вул. Винниченка, 30-а, знаходиться костел Стрітення, збудований разом з монастирем для черниць кармеліток босих. Про дату його побудови 1642–1644 рр. свідчить плита, вмурована над вхідним порталом. Автор проекту – придворний королівський архітектор, італієць Джовані-Батиста Джізлені. Фундаторами будівництва стали Якуб Собеський та його дружина Теофіля Данилович, батьки майбутнього короля Польщі Яна ІІІ.

Наприкінці XVII ст. костел реставрували, тоді фасад прикрасили білокам’яним декором, а у нішах встановили скульптури св. Йосифа та св. Терези, роботи королівського придворного скульптора Андреаса Шванера.

Фасад костелу представлений у формах зрілого бароко. Він розчленований пілястрами, нішами та карнизами, кути оформлені волютами. Колони головного входу підтримують фриз із тригліфами. В декорі фасаду знаходимо риси більш пізніх періодів будівництва: вазони з «букетами» ангелочків в нішах нижнього ярусу, картуші над ними, канделябри на щиті аттика.

Нині це діюча церква Стрітення Господнього Української греко-католицької церкви.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар