Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 13.09.2013

Оперний (Міський) театр

 
Видавництво “Штука”, Краків. 1914. № 17. Чорно-біла репліка: 1916, № 5. Ідентичне фото на поштівках Салону польських художників у Кракові: 1916, № 1 (колір), 1916, № 20 (сепія)

Видавництво “Штука”, Краків. 1914. № 17. Чорно-біла репліка: 1916, № 5.
Ідентичне фото на поштівках Салону польських художників у Кракові:
1916, № 1 (колір), 1916, № 20 (сепія)

Центральний проспект Львова – проспект Свободи, завершується архітектурним шедевром – Оперним театром імені Соломії Крушельницької, що колись називався Міським театром. Його будівництво тривало з 1895 р. до 1900 р. під керівництвом архітектора Зигмунта Горголевського.

Будинок театру є імпозантно пишним у своїй ренесансно-бароковій образності, він інтригує скульптурно-живописною насиченістю. На головному фасаді домінує триарочна, з колонами коринфського ордеру лоджія. Від неї з обох боків хизуються своєю витонченістю алегоричні фігури Тадея Баронча та Антона Попеля: зліва – Комедія, справа – Трагедія.

Статуями восьми муз прикрашено головний карниз фасаду. Їхнє авторство належить вже згадуваному Антону Попелю, Юрію Марковському, Тадеушу Вишньовецькому та Юліану Белтовському. Також для головного фасаду Оперного театру Антон Попель виконав горельєфну десятифігурну композицію «Радощі і страждання життя», що розміщена у трикутному тимпані над карнизом. Фронтон увінчують вдалі за силуетами та динамічно скомпоновані три крилаті мідні скульптури Петра Війтовича: в центрі – Слава з пальмовою гілкою, зліва – Геній драми і комедії, справа – Геній музики.

Художньо-фотографічна майстерня Е. фон Шиллера, Чернівці. 1901 (пошта 1903)

Художньо-фотографічна майстерня Е. фон Шиллера, Чернівці. 1901 (пошта 1903)

Майстерня фотокопій “Тенча”. Львів, вул. Зигмунтівська, 11-а. 1902

Майстерня фотокопій “Тенча”. Львів, вул. Зигмунтівська, 11-а. 1902

Не менш вражаючим є інтер’єр театру, який оздоблений мармуром кількох кольорів, позолотою, декоративними розписами та скульптурою. З вестибюля до глядацької зали, портал центрального входу до якої прикрашають символічні скульптури Війтовича Комедія і Трагедія, ведуть розкішні мармурові сходи. Під плафоном вестибюля бачимо 12 полотен – алегорії пір року, різних мистецтв і професій, що малювались під керівництвом Тадеуша Попеля.  Під самою стелею над аркадою вестибюльне приміщення по всьому периметру оздоблено фризом із стюковою ліпниною та камеями, що були виконані скульптором Едвардом Печем як багатоголосий символ Страджання, Самопожертви, Смутку, але водночас Волі, Радості, Тріумфу краси.

Сходи з вестибюля ведуть і у славнозвісне дзеркальне фойє. Тут у анфіладі трьох залів можна оглянути настінні декоративні панно, де відображено теми з театральних творів, що були популярними у період будівництва Міського театру. Роботами над панно керував відомий львівський живописець Станіслав Дембіцький, авторству якого належать три картини плафона – «Танець», «Поезія» та «Музика». Глядацький зал у формі ліри складається з чотирьох ярусів і вміщує понад 1000 глядачів. Скульптурним оздобленням зали займались Петро Війтович, Едвард Подгурський, Петро Гарасимович та Джордано Джованетті.  Роботи над живописним оформлення стелі проводив Станіслав Рейхан. Головною окрасою сцени вважається декоративна завіса «Парнас», автором якої є відомий живописець-академіст Генріх Семирадський.

На сцені Львівської опери виступало вже не одне покоління виконавців. Бували тут і всесвітньо відомі Олександр Бандрівський, Джемма Белінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі, Модест Менцинський, Людмила Божок та Соломію Крушельницька, чиїм іменем нарекли Львівську оперу.

Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. 1902-1903

Видавництво Станіслава Вєруш Нємойовського, Львів. 1902-1903

Видавництво Йозефа Ледерера і Рудольфа Поппера, Прага. Бл. 1909-1910. № 548/3415

Видавництво Йозефа Ледерера і Рудольфа Поппера, Прага. Бл. 1909-1910. № 548/3415

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар