Монастир і церква чину василіян

 
Видавництво Григорія Гануляка, Львів, вул. Руська, 3. Бл. 1910-1914

Видавництво Григорія Гануляка,
Львів, вул. Руська, 3. Бл. 1910-1914

На вулиці Б. Хмельницького, 36/38 знаходиться монастир і церква св. Онуфрія, греко-католицького чину василіян. За княжих часів на цьому місці стояв невеликий дерев’яний храм, при якому жило кілька монахів. За храмом до самої гори тягнувся цвинтар.

Монастир св. Онуфрія був невід’ємною комунікаційною лінією міста. Королівський акт від 1582 р. дозволяв монастиреві користуватись водогоном, який проходив його територією. Перші монастирські будинки були дерев’яні, а в 50-их роках XVI ст. збудовано муровану церкву і нові келії. Гроші на будівництво нового храму пожертвували князь Костянтин Острозький та Олена Понятовська, донька молдовського воєводи Янкули.

Під час пожежі 1672 р. будівлі чину василіян були частково пошкоджені, але вже до 1683 р. їх перебудували наново. У 90-их роках XVII ст. було вибудувано мур довкола території монастиря, який разом із муром вірменського монастиря св. Анни творили важливий оборонний простір.

Церква св. Онуфрія була відновлено у 1680 р. Її ще називали «великою», тому що з півдня до неї прилягала каплиця, яку називали «малою церквою». До XVIII ст. вони були окремими храмами, але після кількох  спроб реконструкції у 1776 р. їх з’єднали в одне ціле. До 1869 р. в церкві було п’ять бічних вівтарів, відтак залишилось тільки три. У період перебудови монастирського комплексу у 1820 р. за проектом архітектора Франца Трешера-молодшого до храму долучили притвор. Якщо увійти до церкви, то зліва можна побачити вмуровану надгробну плиту з грецьким написом, справа — плиту із зображенням голови вола. У цей же період у храмі була прибудована прямокутна захристія, а також встановлено новий іконостас відомого митця Луки Долинського.

Сучасний вигляд монастиря датується 1815-1820 рр. На початку ХХ ст. церква з монастирем стають центром Галицької Провінції монахів, тут також знаходився осередок найвищого настоятеля української вітки Чину.
Остання архітектурна зміна-перебудова святоонуфріївської церкви відбулася в 1902 р., внаслідок якої вона отримала три нави із завершиними вівтарними апсидами.

Період з 1939-1941 рр. для святоонуфріїівської обителі був надзвичайно складним. У 1939 р. радянська влада облаштувала в монастирі філію Наукового Товариства ім. Т.Шевченка.

У 1946 р. за наказом радянської влади монастир припиняє свою діяльність, а церква св. Онуфрія переходить у власність Російської православної церкви. У 1960 р. церкву остаточно закрили.

У 1977 р. у приміщеннях церкви, дзвіниці та монастиря облаштовують музей Івана Федорова як філію Галереї мистецтв.

Лише у 1990 р. завдяки старанням ініціативної групи віруючих УГКЦ монастир і церкву св. Онуфрія повернули отцям василіянам.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар