Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 10.07.2013

Мандруючи від Сербської до Галицької

 

Замикає східний ряд площі Ринок кам’яниця № 10 відома як палац Любомирських. Будинок споруджено в кінці XVII ст. на місці семи старих кам’яниць. Палац було споруджено у два етапи, спочатку у 1744 р. за проектом Бернарда Меретина, у 1760-1763 рр. перебудований у бароковому стилі за проектом Яна де Вітте. У перебудові також брали участь архітектор Мартин Урбанік та скульптор Себастіян Фесінгер. Чільна фацітая та з боку площі Ринок розділена пілястрами з капітелями, декорована балконами з ажурними металевими гратами, котрі спираються на фігурні кронштейни, а вікна оздоблені гірляндами. Кут будівлі з боку вул. Руської декорований військовою арматурою, яку зробив майстер С. Кодецький за проектом С. Фесінгера.

У цьому будинку свого часу жив перший австрійський губернатор Галичини граф Перген. З 1895 р. палац перетворився на осередок товариства «Просвіта», також тут була редакція газети «Діло» та книгарня НТШ. З цією кам’яницею пов’язана важлива подія в історії Західної України, адже саме тут 30 червня 1941 р. було оголошено відновлення  Української Державності та утворено уряд Ярослава Стецька.

Видавництво Зигмунта Ґрюнда. Львів, вул. Театральна, 16. 1915. № 12

Видавництво Зигмунта Ґрюнда. Львів, вул. Театральна, 16. 1915. № 12

Південний бік Ринку представлений на поштівках у бічному ракурсі, з видом зліва на головний фасад ратуші та з перспективним видом на палац Любомирських. Південна сторона ринкової площі простягнулась з вул. Сербської до вул. Галицької. Будинки під номером 11 та 22 споруджені у ХІХ ст., решта будівель цієї сторони датуються XVI – XVIII ст. Усі будинки зберегли свою першооснову – кам’яні стіни до рівня другого поверху, збережено планувальну схему.

Проект реконструкції будинку під №12 належить Генрику Орлеану. Строгий фасад будинку декорований гротесковими маскаронами у вигляді чоловічих голів. Вони розміщенні фризом над третім поверхом. Частина приміщення першого поверху перекрита старовинними ренесансними склепіннями.

З епохи ренесансу походить будинок №13, який був реконструйований у 1911 р. Мотиви епохи Відродження можна прослідкувати в характері архітектури: віконні обрамлення різної форми, аттик та карниз з модульйонами. Колись, в цьому будинку жив автор першого опису міста Львова Ян Альпнек.

«Венеціанська кам’яниця» – це будинок під №14 на ринковій площі. Назва будівлі пов’язана з іменем свого власника  консула Венеції та купця Антоніо Массарі. На його замовлення архітектор Павло Щасливий у 1589 р. перебудував фасадну стіну кам’яниці та покрив її діамантовим рустом. Після того, як у ХІХ ст. було добудовано четвертий поверх будівля частково втратила первинний вигляд. Але, над вхідним порталом залишилась фігурка кам’яного лева  св. Марка з відкритою книгою – герб Венеції. У книзі зафіксовано дату – 1600 рік, імовірно це дата реставрації будинку.

На фасаді кам’яниці №16, колишньої Мормодуківської кам’яниці, збереглись готичні елементи стрілчастої арки, викладеної з цегли. Поряд будинок, що у 1574 р. належав міському раднику та бургомістру Францу Венінгу. У 60-х рр. XVIII ст.. будинок перебудовано в стилі рококо із збереженими готичними склепіннями в сінях та приміщеннях першого поверху.

Видавництво “Штука”, Краків. 1916. № 2. Варіанти: 1916, № 2 (сепія), 1923. Ідентичне фото: поштівка Салону польських художників у Кракові, бл. 1926-1927, № 70

Видавництво “Штука”, Краків. 1916. № 2. Варіанти: 1916, № 2 (сепія), 1923.
Ідентичне фото: поштівка Салону польських художників у Кракові,
бл. 1926-1927, № 70

Колишній палац Гуттетерів чи кам’яниця №18 споруджена у 1785 р. Понад півтора сторіччя в партері будинку функціонує аптека «Під Золотим оленем», яку тут заснувала родина Зенткевичів.

Ще один будинок у стилі рококо під №20 на площі Ринок – колишня Краківська кам’яниця. У проекті перебудови будинку взяли участь два архітектори, розпочав проект у 1776 р. Петро Полейовський, а після його смерті  кам’яницю у 1779 р. завершив Франциск Кульчицький. Декорував будинок скульптор Франциск Олендзький. Фасад зроблений у стилі рококо, його прикрашають елегантні вази, ліпні гірлянди та фігурні консолі балкону другого поверху з ажурними металевими гратами.

Чистотою ренесансних форм захоплює кам’яниця №21. Ця будівля – зразок львівського міщанського житла кінця XVI – початку XVII ст., збудована за проектом Павла Римлянина. Асиметричне розміщення вікон на фасаді, компенсує сувору простоту форм цілісності. Одним з власників кам’яниці був італієць Убальдіні.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар