Костел і монастир Бернардинів

 
Фірма Стефана Камінського у Кракові. Бл. 1941-1944. № 22. Фото використано також у поштівці фірми “К. Гефнер і Й. Бергер”. Краків, 1930-і рр. Серія ХІІІ/5

Фірма Стефана Камінського у Кракові. Бл. 1941-1944. № 22. Фото використано
також у поштівці фірми “К. Гефнер і Й. Бергер”. Краків, 1930-і рр. Серія ХІІІ/5

Серед ренесансних споруд Львова милує око храм на площі Соборній – костел Бернардинів, нині греко-католицька церква Св. Андрія Первозванного. Земельну ділянку для будівництва монастиря і костелу надав воєвода подільський і староста львівський Андрій зі Спрови Одровонж. Комплекс ордену Бернардинів почали будувати у 1460 р. Та під час облоги міста військом волоського господаря Богдана у 1509 р. монастир і костел згоріли.

Будівництво нового костелу розпочали у 1600 р., взявши за основу руїни попереднього храму. Проект кам’яного костелу розробив чернець-бернардинець Бернард Авелідес. У 1609 р. була закінчена і перекрита передня частина костелу, цього ж року у день Св. Андрія відбулось перше богослужіння в храмі для ченців. З 1613 р. розпочались публічні богослужіння. Тоді ж для продовження будівництва храму запросили відомого у Львові будівничого Павла Римлянина. На жаль, у 1618 р. Римлянин помер, так і не завершивши будівництва. Його справу продовжив Амброзій Прихильний. Вужу-дзвіницю висотою 38 м спорудив Андрій Бемер, він же виконав і скульптурний декор фасаду.

Бернардинський костел побудовано відповідно до канонів епохи. Він має три нави з видовженою гранчастою абсидою та шість колон. Фасад складається з трьох ярусів. Два нижніх яруси – ренесансні з пілястрами тосканського ордеру, споруджені Павлом Римлянином. Третій ярус зроблений у вигляді стрімкого щипця з маньєристичним декором.

Фасади костелу декоровані численними скульптурами святих. У нішах фронтального фасаду встановлено скульптури Божої матері з Дитям, Св. Петра і Св. Андрія. Вважається, що їхнім автором є Йоганн Пфістер. Вище, у ніші фронтону – скульптура Христа, зліва від нього вміщено рельєф польського орла, з права – литовської Погоні. Аттик південного бічного фасаду прикрашають кам’яні фігури святих Бернардинського ордену, які тримають в руках атрибути чернечого чину.

У 1738-1740 рр. Бенедикт Мазуркевич з своїми учнями розписав склепіння костелу фресками. Інтер’єр прикрашають барокові дерев’яні різьблені вівтарі скульпторів Томаша Гуттера та Конрада Кученрайтера.

На восьмигранній вежі-дзвіниці костелу у 1753 р. встановили дзиґар. З 1826 до 1835 рр. дзиґар на Бернардинській вежі був головним міським годинником.

З північної сторони до костелу примикає монастир. Споруджували його впродовж двадцяти років (1610-1630 рр. ). Коли у 1783 р. Бернардинський монастир закрили, костел став парафіяльним, а в будівлях кляштору планували відкрити пошту. Проте одне крило монастиря реорганізували під архів, який тут знаходиться до сьогодні. Інше крило віддали під приміщені школи.

Видавництво Салону польських художників (Краків). З акварелі С. Тондоса 1910 р. 1928, серія 404/27

Видавництво Салону польських художників (Краків).
З акварелі С. Тондоса 1910 р. 1928, серія 404/27

Невідоме видавництво. Фото Юзефа Косьчеши Яворського, бл. 1912

Невідоме видавництво.
Фото Юзефа Косьчеши Яворського, бл. 1912

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар