Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 11.07.2013

Кам’яниці ринкової площі від Галицької до Краківської

 

На поштівці зображено будинки на площі Ринок, 22–26. Кам’яниця №22 – завершує південну сторону будівель площі і є кутовим будинком. Вона збудована на місці старої кам’яниці у 1895 р. за проектом Альфреда Каменобродського у стилі німецького або пізнього Відродження. У ХVI ст. власником будинку був бургомістр Павло Єленський.

e 50 f Розділ ІІ. Старовинне середмістя Ôðàãìåíò ïëîù³ Ðèíîê äî âóë. Ãàëèöüêî¿ Fragment Rynku do ul. Halickiej 42. Друкарня “Народна”, Львів, вул. Шайнохи (нині Банківська), 2. Фотограф Едвард Рик (Львів) на негативах майстерні “Шафра” відділ у Львові на вул. Зеленій, 52). 1930-і рр.

Друкарня “Народна”, Львів, вул. Шайнохи (нині Банківська), 2.
Фотограф Едвард Рик (Львів) на негативах майстерні “Шафра”
відділ у Львові на вул. Зеленій, 52). 1930-і рр.

Західна сторона площі розпочинається будинком №23, який належав Вальфгангу Шольцу, що поселився у місті в середині XVI ст. Нижній поверх будинку оздоблено пірамідальними квадратами, а верхні поверхи – іонічними та коринфськими ордерами. Наріжник на рівні третього поверху декорований скульптурною композицією «Хрещення», на якій зображено біблійну сцену з двома постатями – Ісуса Христа та Івана Хрестителя. Під скульптурною композицією знаходиться статую Фортуни, яка, за повір’ям,  мала завжди супроводжувати власників кам’яниці. Наступний власник будинку Ян Шольц-Вольфович замовив бл. 1595 р. для декорування фасадів серію алебастрових скульптурних портретів. Вони розміщенні на базах пілястрів третього поверху і зображають людей різних суспільних прошарків Львова. Найімовірніше, що автором скульптурних портретів був Ян Заремба.

Будинок №24 був відбудований після пожежі 1527 р. в ренесансних традиціях. Під час перебудови у 1920 р. аттик замінено фронтоном з барельєфною роботою З. Курчинського “Меркурій”. Саме в цьому будинку у 1707 р. під час перебування у Львові зупинявся цар Петро І.

Першим власником кам’яниці №25 у XVI ст. був радник магістрату Якоб Шольц. У 1759-1766 рр. будинок належав відомому українському граверу та друкарю Івану Филиповичу, який розмістив в ньому власну друкарню. Після перебудови у 1769 р. на будівлі збереглись лише фрагменти готичних та ренесансних обрамлень і різьблені консолі балконів.

Однією із найзнаменитіших кам’яниць ринкової площі є будівля під №28. Вона збудована у ренесансному стилі  близько 1610 р. для лікаря Павла Гепнера. У 1763 – 1765 рр. фасад будинку було декоровано контрфорсами, а під мандриками вікон другого та третього поверхів написано латинські сентенції. В перекладі вони звучать так: «Де багатство – там порок», «Хто багатий – щедрий», «Хто бідний – скупий», «Доброчинність перемагає все». У наличках вікон можна побачити скульптурні портрети – жіночі голівки з елементами одягу та прикрас і вусаті чоловічі обличчя, які асоціюються з міщанськими портретами середньовіччя. На вузькому тривіконному фасаді будівлі можна побачити аж двадцять маскаронів у вигляді левиних голів.

e 52 f Розділ ІІ. Старовинне середмістя 43. Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906 (пошта 1910). № 2677/16316r

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт.
Бл. 1906 (пошта 1910). № 2677/16316r

Крім своєї архітектурної цінності кам’яниця є незмінним свідком історичних подій. Саме у її стінах провів свою останню ніч, перед стратою 16 червня 1578 р., козацький отаман Іван Підкова.

П’ятивіконний будинок №29 споруджено за проектом Христофора Мурадовича для львівського військового коменданта Феліціана Коритовського у 1768 р. в класичному стилі. Історики не можуть прийти до спільного знаменника щодо того, хто будував кам’яницю. Побутує думка, що на будівництві працювали гайдамаки, які були взяті у полон після придушення могутнього народного руху – Коліївщини. 400 полонених гайдамаків перед стратою звели чудовий будинок для свого ката. Кам’яниця з великим внутрішнім подвір’ям має наскрізний прохід на вулицю Театральну. В ХІХ ст. цей прохід називали «пасаж Андреоллі» на честь італійського купця Доменіко Андреоллі, який прибув у місто із Швейцарії в 1803 р. та відкрив тут цукерню.

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар