Головна » Давні поштівки »
Опубліковано 30.09.2013

Художньо-промисловий музей

 
Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906. № 2652/16315x

Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906. № 2652/16315x

Прикрасою проспекту Свободи є будинок № 20, де нині розміщений Національний музей. Будівлю виконано у стилі пізнього неоренесансну. Вона постала у 1898-1903 рр. як дім міського Художньо-промислового музею. Будівництво фінансувала Галицька ощадна каса.

Попередньо було оголошено конкурс на будівництво споруди музею. Переможцем конкурсу оголосили професора Політехнічної школи Ґустава Бізанца. Однак розробка архітектурного проекту відбувалась під керівництвом одного з членів журі, архітектора Юзефа Каєтана Яновського, який скористався основними ідеями конкурсного проекту скульптора Леонарда Марконі. Проект останнього зайняв на конкурсі почесне третє місце, але скульптор не мав архітектурної освіти та концесії будівничого, тому був змушений укласти спілку з Яновським, яка потім була розірвана. У реалізації проекту також брав участь асистент Яновського Еугеніуш Весоловський. Керував будівельними роботами Едмунд Жихович.

Видавець Адольф Зільбер. Львів, вул. Коперника, 28. 1908. № 848. Кольорова репліка поштівки Л. Вайса (№ 154)

Видавець Адольф Зільбер. Львів, вул. Коперника, 28. 1908. № 848.
Кольорова репліка поштівки Л. Вайса (№ 154)

В оздобленні чільного фасаду Художньо-промислового музею використано класичні колони та пілястри коринфського ордеру. Декоровані елементи будівлі виконані у ренесансному та бароковому стилях. Антоній Попель, Михайло Паращук, Петро Війтович та Григорій Кузневич працювали над оздобленням фасадів музейної будівлі.

Приміщення музею прямокутне в плані з невеличким внутрішнім подвір’ям. Усередині споруди знаходиться великий двоповерховий зал, оточений галереями балконів, до якого ведуть парадні сходи. На першому поверсі розташовані великий вестибюль, кілька залів для виставок та службові приміщення. На другому поверсі знаходяться музейна бібліотека, музейні зали, адміністрація. Колись третій поверх слугував помешканням для працівників музею, тепер у ньому зберігаються архіви.

У 1905 р. за сприяння греко-католицького митрополита Андрея Шептицького був заснований «Церковний музей», що мав слугувати розвитку української культури. Директором музею був призначений відомий мистецтвознавець, історик та славіст Іларіон Свєнціцький, який до 1952 р. перебував на цій посаді.

У міжвоєнний період установа називалась «Міський музей художнього промислу».

Видавництво Йозефа Ледерера і Рудольфа Поппера, Прага. 1910. № 3377/4962

Видавництво Йозефа Ледерера і Рудольфа Поппера, Прага. 1910. № 3377/4962

Видавництво Леона Пропста, Львів. 1913

Видавництво Леона Пропста,
Львів. 1913

У 1952 р. під час переобладнання під Львівський філіал московського Центрального музею В. І. Леніна було знищено практично все оздоблення фасадів. Радянські архітектори  забрали з фасадів герби Королівського столичного міста Львова з коронами, статуї П. Війтовича «Живопис» та «Скульптура», а також надвіконні горельєфи Г. Кузневича. Проте збереглась гарна простора сходова клітка з верхнім світлом, двоярусною галереєю та багатою стінною орнаментикою.

У 1991 р. музею знову присвоїли ім’я його фундатора, і він став називатись «Національний музей у Львові. Науково-художній фонд митрополита Андрея Шептицького».

Монументальністю і стильовою манерою з Національним музеєм добре співвідноситься сусідній будинок № 22, з доричним портиком і неоренесансним декором кінця ХІХ ст. На початку ХХ ст. він належав доктору Шаффу та його дружині Марії – тому у картуші на фронтоні знаходиться вензель «MS».

Будинок № 24 зберіг риси ампірно-бідермаєрської епохи. Його було спроектовано у 1836 р. архітектором Йоганом Зальцманом для Франца Адамського.

Видавництво художніх поштівок Д. Ґрюнда, Львів. 1917. Варіант: бл. 1915-1916, № 5

Видавництво художніх поштівок Д. Ґрюнда, Львів. 1917.
Варіант: бл. 1915-1916, № 5

Видавництво Польського товариства залізничних книгарень “Рух”. 1924-1926

Видавництво Польського товариства
залізничних книгарень “Рух”. 1924-1926

 
Розповісти друзям через соціальні мережі
 
 
Немає коментарів
 
 
Залишити коментар